Прочитаний :  763
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ВОСКРЕСІННЯ
І хай буде здано на мить фортецю,
І зжовкне знесилля жорсткий курай.
І хай буду зранена в грізнім герці,
В останньому герці своєму — хай!
Хай буде і подиху вже несила,
Несила і кроку вперед зробить —
Ви дайте мені хоч на хвильку тіло,
Поранене тіло в Дніпрі змочить!
Хай втрачу я друга і втрачу пісню,
Як повінь всі греблі мої знесе,—
У мене залишиться ще Вітчизна,
У мене лишиться ще, люди, все!
Я тихо засну.
На отавах синіх
Отак засинали колись вояки,
Окрайчик небес і своє воскресіння
Вві сні притискаючи до щоки.
|
|
