Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру




Рубчак Богдан

Прочитаний : 339


Творчість | Біографія | Критика

ДЕЗЕРТИР

(Паріс у Третій пісні)

Столиця  поїздами  й  антенами  ніч  намацує.  
Не  егіда  Атени,  а  брудна  фіранка  в  готелі  
тепер  мені  бринить,  Гекторе,  і  мені  добре.  Це  є  
мій  день.  

Кажеш,  що  пошиєш  мені  з  каменюк  шинелю,  

називаєш  то  лялею  в  льоконах,  то  моржем-самцем,  
женокрадом,  жеребцем,  кнуром,  кльовном  в  душних  спальнях.  

Хай  буде  так.  Але  йди  геть.  Хвалися  над  трупом.  Сам  цей  
світ  кори.  Кричи  собі  пеани.  А  мені  дай  спокій.  

Прокльони,  Патроклоси,  Ахіллеси  з  залізним  серцем,  
коні,  колісниці,  божевільні  боги,  ікло  піки:  
цей  маніякальний  калейдоскоп  —  геройство?  Сплив  сперми  
у  бронзу  оргазмом  убивств,  чи  в  скорчені  жахом  піхви  
рабинь  —  мужність?  Ти  вже  старий.  Мариш  гаслами  стертими.  

А  мій  тілесний  спис  вібрує  днетворчою  раною  
моєї  коханої,  і  безсиліє  в  мислях  смерти.  

Я  ще  піду  в  призначення  синьовинового  ранку,  
щоб  убити  робота  сметри  з  усесвітом  на  щиті,  
і  теж  трупожерним  криком  над  тілом  скульптурним  крикну.  
А  тепер  дай  мені  спокій.  Дай  заснути  в  теплім  житті.  



Нові твори