Прочитаний :  213
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Зачепилася хмарина..."
Зачепилася хмарина
За високі гори -
Обважніла, не злетіти
В голубі простори.
Зупинилася - і сльози
Ронить у печалі...
Так, буває, і людина
В'яне на причалі.
Їй би небо, їй би море
Та вітрила дужі,
А тут судна паперові
Плавають в калюжі.
Їй би з вітром позмагатись
Там, де буря люта,
А душа, мов якорями,
До землі прикута.
То невже отак довіку
В'янути з печалі
І очікувать, як шторми
Зірвуть із причалів?..
Як тобі забракло неба,
Вітру й синьо-простору -
Сам себе вхопи за чуба
І тягни угору!
|
|
