Коли лихе щось скоїла людина,
Лягає на сумління їй провина,
Якщо у ній же криється причина
Події, що відбутись не повинна,
Та сталась. Та провина означає,
Що на людину тую налягає
За вчин той певная відповідальність,
Що не дотрималась вона. Реальність,
Що після тóго вчинку виникає,
Того підтвердження нам викладає.
Цей термін містить у собі дуальність –
Сам вчинок, а також відповідальність
За нього. Дума всякий, що можливо
Її загладити, та сперш важливо
Свою провину визнати, збагнути,
Щоб більш на той же шлях не повернути,
Який до доброго нічого не приводить
Того, хто ним лиш повсякчасно ходить.
Загладити провину означає
Пом’якшити ті враження, що має
Від неї, хто її ж і відчуває,
А також той, на кого упливає
Все те, що викликало ту провину,
Що стало проявом лихого вчину,
Який здійснила певная людина,
Якого здійснювати не повинна.
Та час назад уже не повернути,
Щоб шлях той стороною оминути.
Але той, хто провину відчуває,
На шлях подібний більш не повертає.
Євген Ковальчук, 23. 07. 2020
ID:
984949
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 01.06.2023 19:47:58
© дата внесення змiн: 01.06.2023 19:47:58
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
