Напевно Гадке каченя,
Марно пручалось долі
Скочило хутко на коня
Хоч рухи були й кволі
І понеслося, що той вихр
В свого життя долину
Не дивлячись на низку лих
На прокляття у спину
Життя шматало, який жарт!?
Робота, дім, рутина...
А врешті решт спіймало фарт
Змінилася картина
Наразі це, не той вже птах
Є вдача лебедина
І крил злітаючих розмах
Мов голуба хмарина
