Пандуси - так й не в кожнісінській будівлі
Я з поеткою з обмеженими діями
Соц.мережами заприятелював.
Й ось зустрілися на вулиці. Слова…
…Їй отут – й до стоматолога, та – сходи.
Не підійму сам, звертаюсь до народу.
Та поетка: «Відпустіть, не можу лежнєм
Бути кожну мить, і скрізь, завжди – залежною!»
Й покотила. І свій вірш не прочитала,
За який ми і зустрілися авралом.
P.S.
Зупинили люди поетесу стишену:
Й діставала, зчервоніла, жмутик з віршиком…
18.04.21р. ( «До Дня людей з інвалідністю» )
