Від крові руки оніміють
І липнуть черевики до землі
Убиті руки вже не гріють
А очі ледве ще живі
Секунди стукають у спину
Година, як усе життя
Законів стільки для людини
Що млосним стало це буття
Шершравий дим дере легені,
В очах темніє, гострий біль.
Для них народ, прості мішені
Для них людина просто ціль.
