Ми українці, хочь нам важко жити!
А рідну мову-тяжко зрозуміти!
Бо ще з дитинства, з молоком любові
Держава не дає своєї долі!
Вона турбується лише про себе!
А мова залишилась "Кобзареві"
Та є натхненні, славні трударі,
Вони гордують мовою в житті!
Вона як соловей з Полтави л"ється,
Хоча і руськомовним місто зветься.
Ти націю-цінуй в душі!
Хочь на китайській, а пиши вірші!
Бо правда в них-мого народу,
Бо ми одного з тобой роду!!!
