Вас треба цілувати, схилятись на коліна перед Вами і носити на руках
Немов шедевром милуватися усі свої свідомі дні
А в час, коли не бачу Вас, і смуток серце розриває – мені все буде в сірих кольора́х
Немов повітря життєдайне – мені потрібні Ви!
Але, якщо від сво́їх почуттів до Вас – помру
То тільки через те, що Вас – повітря, неймовірно бракувало
Невинні Ви, з Вас звинувачення у цьо́му я зніму
Це все фантазія моя намалювала...
