як вітер осінні акорди недбало
зронив в пустоті.
Отак і тебе поволі не стало,
в моєму житті.
Облич мільярди, доріг мільйони,
а можна одну
пройти, не зважати на всі перепони
й поля бур'яну.
Зірок мільярди, моя не здолала
своєї путі.
Отак і мене поволі не стало
в твоєму житті.
