дивлюся в дзеркало знов,
і не можу повірити.
гай, твоя дійсність – моторошний сон,
і ти ніколи з нього не прокинешся.
повідаєш мені свої таємниці,
запевняєш мене, що ні в чому не винен –
щось несказанне бачу в твоїх очах.
як? хіба то я сам, що вдивляюся в тебе?
ти хотів би признатися – ти робиш спроби,
і все даремні. не врятуєшся, ні.
навіщо, прибравши моєї подоби,
дуриш світ і себе? ти втопився в брехні.
ти злочинець, ти злодій. рятуй мене, боже!
він загруз і заплутався. так тривати не може.
що день, і знов – новий, інакший жаль.
більш нічого нема ні сьогодні, ні завтра.
спробуй змити цей сором! дам тобі золоту медаль.
– а ти криво скалишся зі своєї жалобної рами.
ти жив, мов зачарований, і думав, що то благодать,
та ти вже минув, не лишивши сліду.
ти сам тепер, і дивуєшся, як тупо влаштований світ,
і смієшся, хоч мав би плакати зранку аж до обіду.
ти знову і знов признаєшся – легше тобі не стає.
невже ти не бачиш? зігнися під тягарем провини.
ти одержимий. таке вже надбання твоє –
нехай твоя слава не вмре й не загине.
брешеш: так вже не можна. бог ніколи мені не казав,
який ти грішний та нечистий. змий свій сором
або сиди в багні, й співай з народним хором
про спроби віри. синку, ти сам себе зламав.
надряпай тут на склі хоч раз твоє ім'я,
та омий свої руки святою водою:
бог – то все, що ти маєш. бог – не ти, і не я.
вже втомився, йду спати. посповідався – й хрін з тобою
джерело: https://www.azlyrics.com/lyrics/kiss/iconfess.html
