Вслухаюсь в надзвичайно ніжні звуки,
Що вільно і піднесено звучать, –
Стає частіше битись серце в грудях,
Стихає у моїй душі печаль.
Щемким відлунням радості і щастя
Тріпоче в жилах, збуджуючи кров,
Розпалює мелодія багаття
Переживань, які зовуть любов.
А музика, здавалося, тремтіла
Від стриманої пристрасті й жаги,
Обволікаючи і серце, й тіло,
Текла повільно, як вода ріки.
Немов сама про себе говорила,
Наповнена незвичних почуттів,
Несла мене мелодія на крилах
До щастя недосяжного в житті.
11.01.2013
