Зимно дівчинко,
за плечима ніч
Розгойдує місяць червоний,
теплом його дише.
Викинь вчорашні утрати,
дівчинко, увсебіч
Всі до єдиної викинь
із себе глибше.
Не змінити того, що минуло,
не зберегти,
Спіймане світло малює в куточку душі
квіти.
Дівчинко, ти у собі постарайся його вберегти –
Воно здолає негоду
і буде гріти.
Так чуттєво!.. Все пережите - це вже завтрашній день, який не видерти, мов сторінку, з книги життя... Тому треба залишити все позаду і рухатися далі. Сильно.