Минають дні, минають ночі...
сни минають...
Хоч і тримають якийсь час в напрузі душу.
Забути маю їх усі. Тебе забути,
щоби часу на всі ці пустощі не гаять.
Спливають дні, спливають ночі...
ти спливаєш
нізвідки, за водою у нікуди...
За течією всі зникають люди,
коли нічого і ніде їх не чіпляє.
Зникають дні, зникають ночі...
я зникаю,
і не воскресну нової весни...
я дякую тобі за білі сни,
які вже котру чорну зиму не вмирають!
