День добрий, дідуню Семене!
Вам пише Іван Сирота,
Прийміте привіти від мене
На перших рядочках листа.
Прошу передати Миколі
Й Степану Рудому привіт,
А також Паплюженко Олі
Й Мариночці Задурисвіт.
А Феді Широкаялава
Скажіть хай напише мені
Як там Отченашенко Слава,
Чи й досі в Москві у рідні.
Мені замінили Ви тата,
Бабуня за маму була,
Аварія – доля проклята
Життя у батьків відняла.
Як там поживає бабуся,
За мене цілуйте її,
За рік, як додому вернуся,
Роздам подарунки свої.
В Італії наших багато,
Робота чекає на всіх,
За неї велика тут плата,
Та сниться Великий Пиріг.
Села, як у нас, тут немає,
Ні нашого лісу й ставка,
По іншому навіть світає
І церква у них не така.
Тут люди доволі привітні,
Та пальця у рот не клади,
Нервові і дуже амбітні
Чи молодь, чи сиві діди.
Так хочеться, діду, додому,
Набридла чужа сторона,
Грошей зароблю і по всьому
Як тільки натане весна.
Куплю у районі хатину,
Женюся, роботу знайду,
Народимо згодом дитину
І все буде в нас до ладу.
От тільки знайшлася б робота
Для мене в країні своїй,
В Європі робить не охота,
Доволі блукати по ній.
На цьому, дідуню, прощайте,
Здоров`я бабуні та Вам,
На мене додому чекайте,
Коли у селі буде храм.
08.09.06.
ID:
453251
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 08.10.2013 04:42:31
© дата внесення змiн: 08.10.2013 04:42:31
автор: Жора Грищенко
Вкажіть причину вашої скарги
|
Хвилюючий вірш... Щемний... Можновладцям таке б читати... Та їм .- не до нас... 
