Ніч безневинно розп’ялась
На темних вікнах. Сон.
Вродитися не зачалась
Навальна думка-клон.
Заморені чуття, думки
Утратили хоробрість.
Не вишикувавшись в рядки,
Полинули у безвість.
Та є ще інших …надцять п’ять,
Розбурхано-відважних.
Вони надвище всіх стоять,
Геройськи-недосяжних.
Оці підуть усі у світ,
Мов блискіт-зоряниця.
Благословила їх політ
Духовності криниця.
Вони віршами йдуть у світ
І проза їх посестра.
Із року в рік – то дивний літ,
І якість їхня – екстра.
Звучання дивне й назва теж,
Не всім до розуміння.
Але уваги варті, все ж,
Предивні ці творіння.
Ніхто їх силою не шле,
Вони самі – всесила.
У них орієнтир – не зле,
У них любові сила.
