Весною вже пахне,
правда, правда!
Ліниво потягаються зелені паростки
З-під простирадла праного дощем…
Вогким парканом пахне і котами…
Смішна посмітюшка угледіла якусь принаду.
І горобці вчепились в крихту сонця реп’яхами,
Наметують на боки березневі латки світла…
Роти порожні димарів, мовчать, пізнаючи нірвану.
Так- так! - гукає хтось,
Синиччиним привітним голоском -
Лютневий сон скінчиться незабаром!
Всі будуть мити вікна і білити стовбури,
Я ж буду вкотре засівати серце
Бурштиновим зернятком чарівним,
Аби зійшло, як завше безкінечне щастя,
Уквітчане коханням золотим.
Весною вже пахне,
правда, правда!
06.02.13 р.
п.с.
*Имболк (Имолаг, Имэлк, Оймелк), Конец Зимы – Начало Весны, Праздник течения [молока>В викканской традиции, во время этого праздника Богиня уже оправилась после родов и нянчит маленького Бога, кормит его грудью. Мелкие домашние божества и духи помогают ей и развлекают сказками и песнями.
Имболк, как календарный праздник, связан, во-первых, с лактацией, а во-вторых, с первым прорастанием семян.
Имболк связан с аспектами Богини – Дарительницы благ, Богини-Матери, Хранительницы домашнего очага и уюта. Кроме того, традиционно во время празднеств Имболка чествовалась Бригитта, триипостасная богиня.
на Имболк обязательно пекся хлеб и взбивалось свежее масло – и кусок хлеба с маслом оставляли на маслобойке в жертву Бригитте. Символом плодородия именно в этот праздник является не зерно (и не хлеб), а молоко: его не только пили, его лили на землю и в водоемы, свеженадоенным молоком обрызгивали постели в доме и дверные косяки.
Во-первых, Бригитта была связана со Словом, как таковым. Она часто выступала как богиня справедливости и правосудия. Вторым аспектом связанности со словом было ее покровительство бардам и поэтам, которые всегда особо ее почитали – в ирландской поэме «Котел поэзии» Бригитта названа хозяйкой волшебного источника Segais у истоков реки Бойн, из которого поэты черпают свою велеречивость и вдохновение. В «дни Бриг», открываемые Имболком, проводились как тинги, так и состязания певцов и бардов.
картинка та інф. з інтерн.
З-під простирадла праного дощем…
Вогким парканом пахне і котами…
Смішна посмітюшка угледіла якусь принаду.
І горобці вчепились в крихту сонця реп’яхами,
Наметують на боки березневі латки світла… --
і так увесь вірш повторити за Вами хочеться... прекрасно... весна - так, лютий - дуже-дуже березневий цьогоріч... таке щастя... у нас зараз класична березнева "крупа" січе... нехай... не страшно... бо "Вогким парканом пахне і котами…" - котячими романами любовними - он Лаврін мій невгамовний - уже, як справжній "сіяч", забіжить до хати на хвилину - перекусить і притьмом майбутню урожайну ниву "обробляти"...)))
і на додачу - таку чарівну ілюстрацію Вам надіслано - яка вишуканість, легкість, ніжність і красота...
і Бригіта - цікаво... я вперше подібне читаю...
дякую Вам, Віточко, - у Вас завжди цікаво і красиво...
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валю, Ви завжди знаходите слова для мого сердця! приємно що Вам сподобалось!
очень приятно! рада тебе и твоим,Ветра, эмоциям!!! 
