Чи треба приводи для дії,
Щоб щось вершить, робить, любить?
Чи варто нам плекать надії,
Що хтось нам допоможе жить?
Усі кричать:
"Бажаю змін!"
Та все сидять в пустій квартирі
В компанії чотирьох стін.
А в бездіяльності своїй ми
Втрачаєм незворотній час,
Й ті крила, що є за плечима,
Впадуть на землю водночас.
А може і нема бажання,
Можливо нам комфортно й так?
Від цього усе це вагання
Й ходіння із буденністю у такт.
І зміни часто не потрібні,
Бо ми навчились жити в час,
Коли усі на всіх подібні,
Й немає розмаїття світлих фраз.
Аби змінити, треба смілість.
Коли боїшся тих проблем,
Ховай свою душевную сонливість.
Не будеш в небі журавлем.
Може у тебе й так все добе,
А дійсність - те до чого йшов,
І мрії, що пливуть за обрій,
Ти, мабуть, вже давно знайшов?
