UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: gala.vita: замерзлий в огороді - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Борода, 20.11.2012 - 14:38
 Цікаво завжди спостерігати за тваринками. До снігу коти і справді відносяться якось насторожено і тепло полюбляють дуже, хоча ...із свійських тварин здатні витримувати найнижчу температуру(прочитав в інтернеті!) 
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ігоре, тепло завжди несуть ваші коментарі. Я за котами спостерігати люблю з дитинства і все неможу натішитися. Особливо реакції котеняти, коли він щось бачить, або відчуває вперше.  
Лєха Суслик, 20.11.2012 - 11:07
У мене чорний кіт і, на диво, дуже полюбляє сніг. Це така дивовижна картина, коли він пірнає у снідні замети, а за кілька секунд винирює. Тож Ви влучили цим віршем, дякую
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як приємно, що мені вдалося описати всі витівки мого кота, за якими вгадуються манери чиїхось ще улюбленців.Дякую!!! 
Валя Савелюк, 20.11.2012 - 05:56
Ваш "заголовний" кіт, Віточко, який з інтернету, вгорі, - це мій Лаврін - один до одного... цікава думка з цього приводу - тварини бувають "однаковісінькі" зовні, а люди - ні... на людях - ідея, замисел, чи таємниця Різниці, реалізована...а вірш цей Ваш про кота - читаючи, бачу - кого ж, чиї манери упізнаю?.. а... - віршів моїх... отак вони в мене "ходять самі по собі", і "Кіт заходять, бачиш, Хутко поступись!" - як "заходять" - то з такою ж... самодостатністю... і треба дуже хутко поступитися всім - бо потруться об край свідомості, натякаючи на всеувагу, всевідданість, а ні - підуть... назад уже нізащо не докличешся... я ці манери знаю... тому - ковдра завжди наготові...  
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
кіт мій, ні, не так - Мій Кіт, як того потребує момент, дуже самодостатня звіринка за свої пів року життя він ще ніразу не бачив а ні сніжинки, манірний і вишуканий, подружив між собою нашого песа і сусідських котів, в собаки тепер всі по черзі виїдають їжу, атакують його лігво - ще не погоджується, але граються залюбки... А вже як чогось не схоче кіт, то не допросишся! цікаво, як Ви, Валю, порівняли котячі манери з процесом надходження віршів! так, схоже.Дякую від серця! 
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
радію, що підняла Вам настрій, дякую за відгук! 
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
