Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: валькірія: УЛАМКАМИ ПОРОЖНЕЧ - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Tea-break, 27.09.2012 - 23:46
У своє виправдання Світанок може сказати, що не такий він вже вкрай безжальний, раз все-таки "навік вкарбував у пісню" - міг би й цього не робити..) (жартую) Не скажу за всі ваші твори, але у прочитаних мною ніби не зустрічав, щоб сюжет розлігся всього-навсього в маленькій кімнаті. Проте й на таких куцих просторах твір вміло подано, дарма, що післясмак дещо сумний. валькірія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що приділили моєму віршику стільки уваги! Так, це не світанок безжальний, а люди, котрі фарбують його сумними фарбами. Щодо кімнати - деколи не виходячи за її межі, можна пізнати більше, аніж після навколо-світної подорожі...
Наталя Данилюк, 26.09.2012 - 21:43
Прошита безсонням стеля -віконце для самовтеч, знов осінь стежки нам стелить уламками порожнеч...- валькірія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко, картинку забираю собі у скарбничку! Вразлива, 26.09.2012 - 21:27
На стежках зберемо уламки, як пазли сладем на стелі, нехай згори сни колишуть , крильми де сплелись ті двоє. валькірія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як же гарно, аж продовження захотілося... |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||