Чорні крила не помруть
Під важкими тягарями,
Білі крила проростуть
За хорошими словами,
І вдягнути, і злетіти
Тільки кожному в своє,
Нам ці крила ніде діти,
Вони з нами вічно є…
Та поріг переступити
Довге пір’я не дає,
Залишайся тут горіти
Чи залиш крило своє…
Завжди знатимеш дорогу,
Завжди знатимеш себе,
Але вічна засторога
Наші порухи уб’є…
28.06.2012
