Нас можуть роз’єднати
Не ті залізні ґрати,
Що нас на шмаття ріжуть,
Що точать нашу кров…
А те, що ми ділити
Не хочемо те серце,
Що нашим нам здається…
І час вже перекреслився,
Стосунки захололи,
Що рідним було – скреслося,
Що радісним – заснуло…
І лиш самотність завжди є
У кожного за спиною,
І хвилею єдиною
Змивається життя…
Не бий себе у груди
Про власну безкорисливість,
Бо кроками навмисними
Любов все перекреслить…
21.05.2012
