Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр ПЕЧОРА: ПО СВІТУ ДІТИ… - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Інна Серьогіна, 13.05.2012 - 22:47
Леся Геник, 13.05.2012 - 19:29
Кілька слів... і весь Всесвіт перед очима....Дякую Вам! Безмежно рада торкатися серцем Вашого слова!!! Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Безмежно вдячний, сонечко, Тобі. Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оце воно саме вранішнє.Сьогодні пишеться багатенько. А Назарук дражниться, якби таки до нього доїхав. Оце найостанніше, ще й хатнім не читав: * * * Правда десь жила непоказна. Вже її давно ніхто не слухав. А лукава славна показуха – у столиці. Її кожен знав. Шанував її й боявся люд. Кажуть, споконвіку так велося. Там святих вже стільки розвелося! Аж кишить вже родичами юд. Сказано: сірома – божий раб. Тільки-но від цицьки відлучали – бідолах канонами навчали підставляти щоку, лоба й зад. І деруть овечок залюбки. Все на себе міряють закони. Вже малюють навіть на ікони. Правлять світом нині бандюки. Горопахам гори золоті навівають праведні дембіли. І на чорне вперто кажуть – біле. Обіцянкам-цяцянкам радій. Кривда – скрізь, а правда – де-не-де, наче гніт, що от-от запалає. Владу люд допоки ще лиш лає, та вже скоро божий суд гряде. З повагою - Олександр Печора. Як давно, видавався книженцією? Щось незабаром подужаєш? |
|
|
||||||||||||||||||||||||||