Блиск першої краплі
Дзвінко озвався до мене i до тебе
У частоколі шабель,
Що ріжуть землю з неба.
Ти чуєш цей гуркіт
Перших ударів серця
Дощу, що простяг руки,
I ріже з неба землю.
Ти бачиш сiрiсть очей
Безмежного океану плачу,
Що дивляться згори на дітей,
Які по калюжам радісно скачуть
У блискавицях сміливого проміння
На зморшках землі i неба,
Разом із світлом на мокрому камiннi,
Що посміхається до мене i до тебе.
