Проміння між пальцями,
мої очі засліплює,
твою постать забілює,
там,в далині,
махаєш ти крильцями,
це нічого не змінює,
хоч і нас не урівнює,
ти не плач по мені .
І навіщо ?і навіщо?
Я живу, а ти вмираєш,
Бога бачиш? Упізнаєш...
Ти жила для душі...
Вище неба,світу вище,
у очах моїх згасаєш,
щастя в небо забираєш.
Залишись на межі..
