Не пам'ятник залишу - пам'ять,
Все, що зібрав, що ніс - у ній...
Минуле жовтим листом палять
Дні заосінені, сумні.
Даремно, бо жага розлита
Могла б ще відтворити знов
І незабутнє наше літо,
І розкуйовджену любов...
Не пам'ятник залишу - пісню,
Щоб душу трепетом крила,
Розчулено, в годину пізню
І розважала, і вела.
То ж ця мелодія вразлива
Тобі нагадує нехай,
Як нас шукала тепла злива,
Як цілував пташиний гай...
Не пам'ятник залишу - весни,
Й зазеленіє спрагло світ.
Для тебе радісно воскресну,
Як благовісний первоцвіт.
Безсила снігова пороша,
І холоди - не назавжди.
Не забарюсь, моя хороша,
Ти тільки жди, ти тільки жди!
Прекрасний вірш, емоційний і образний 
