Ти тихенько втікаєш із кайданків сну під світло лампи,
потай перешіптуєшся із білим листком в клітинку,
на мові римованого чи білого вірша чорним чорнилом.
Ти ловиш миті немов хвилі бурхливі на морі під мерехтіння зірок,
набравши повні кишені повітря розправляєш крила і летиш,
а інколи просто тихо дрейфуєш опущеним до низу вітрилом
Чи п’єш на брудершафт чарку кип’яткової кави з коліжанкою тишею
коли на вушко шепоче час настінний червоний годинник,
тоді колючі думки залишаються там де зароджується рима
Тоді приходить муза, сонна байдужа сумна не нафарбована
з замріяним поглядом розтріпаним волоссям у ще теплій піжамі
і ти відчуваєш як серце захлинається власним стуком..ти пишеш
... настає ранок…
Давно не читала настільки вражаючих віршів. Ви - талант!
MADLEN відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мені приємно звичайно але несподівалась звичайно на увагу просто поексперементувала трішки...а талант...ооо мені ще далеко до цього)але всеодно приємно то яяяяяк!!!!
Не знаю, але взагалі-то Філіжанка - чашечка, а колежанка - колега-жінка. Так, очевидно, і словники свідчать. Суржик (хоч і львівський) для поезії не дуже гарно, в прозі його використовують, а в поезії...
MADLEN відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
можливо не використовують...но я за експеременти просто пишу із життя..і мені здається що слово "колежанка"не звучить якось.але постараюсь виправитись
Мені сподобався Ваш вірш і мелодикою, і змістом, і настроєм. (В одному слові трапилась описка, треба: колежанкою). Подальших успіхів!
MADLEN відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую вам щиро ,що читаєте , але слово "коліжанка"-це суто львівський діалект"філіжанка""коліжанка",а я саме зі Львово тому мені притаманне таке слово і щиро дякую за візит
Малесенька, то добре, що ти самокритично ставишся до себе!!!такими темпами ти скоро писатимеш неперевершено!!!!
MADLEN відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую...хоча..я цього не прагну..хочу просто писати..те що думаю..що відчуваю...і трішки не важливо як це вийде,хоча інколи чесно хочеться красиво передати думки і дякую за підтримку Марянко !!!!
" Тоді приходить муза, сонна
байдужа сумна не
нафарбована
з замріяним поглядом
розтріпаним волоссям у ще
теплій піжамі
і ти відчуваєш як серце
захлинається власним
стуком..ти пишеш
...і настає ранок… "
дуже цiкавий образ Музи...