Я ховався від тебе, ховав і себе виховував.
Переходи підземні земні приховають злочини.
Ланцюги я для себе давно, як коваль, виковував,
Це дощі і тумани, напевно, мене зурочили.
Переведення коштів. Баланс почуттів поповнено.
Комерційна основа, а решта - лише формальності.
Надсилаємо пошту і чисті конверти ловимо -
Телеграми-прощання зникаючої реальності.
Ніч зриває балкони і в небо повільно падає,
Перехожі дбайливо шліфують міста і вулиці.
Ця планета під нами давно обростає вадами,
Все збувалось раніше, а завтра чомусь не збудеться.
Люблю я цей стиль - кожен рядок як окрема розповідь, з кожного можна малювати картину... І цей тонкий сум - то вже як твоя візитна карточка, твій особливий почерк.
Олександр Гриб відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
