У сни потайні мої солодко входиш.
Як листя осіннє, осиплеться одіж.
І хвиля жагуча палкого нестриму
У гойдалці ложа внесе до Гольфстріму.
Прорвуться назустріч крізь нетрі і хащі
Два люблячих серця і душі пропащі.
Налляті по вінця і млостю, і дрожем
В неситих обіймах літа переможуть!
А жадані стогони, звихрені скрики
Пливтимуть у ніч, як мелодія скрипки.
