Ген-ген майнуло плаття голубе - Яке ж то щастя бачити тебе! Щодня стрічать у людному потоці Твої ласкаво-незбагненні очі, Радіть одверто зустрічній усмішці, І ждати знов тебе на цьому ж місці, Де тінь каштану, де вози бузку Надію колисають боязку.
ID: 233862 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 09.01.2011 20:00:54 © дата внесення змiн: 09.01.2011 20:00:54 автор: Вячеслав Романовський
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie