Ці очі впівнеба
півсвіту відкрили мені.
Ці очі впівнеба
мої розтривожили травні,
до зір повели,
де шляхи пролягли неземні,
і в серці вродили
крилате звучання литаври.
Щоб ти - біля мене,
а я - біля тебе завжди.
Нам будуть осанну
співать солов'ї на світанні.
Ти лише не квапся,
ти лише, ласкавко, зажди:
хай скаже любов
і відкриє нам тайни останні.
У ній - зміст буття,
феєричний і радісний злет.
У ній - наші долі
і їх нерозгадана карма...
А все ніби просто:
ти - жінка, а я - твій поет,
і, певно, планида
звела нас з тобою недарма.