(С.А.Есенин)
Біла береза під моїм вікном
Оповита снігом, ніби то срібл́ом.
На пухнастих гілках сніжною каймою
Розпустились китиці ніжно бахромою.
І стоїть береза в сонній тишині,
Палають сніжинки в золотім вогні.
А зоря, ліниво ходячи кругом,
Обсипає знову гілочки срібл́ом.
