Є в житті моїм той, хто усе розуміє,
Хто мовчить – і при цьому душу мою гріє.
Мій геній, мій тил, мій світ серед мли,
Той, хто підтримує навіть в тривожні часи.
Він – майстер компіляції даних й думок,
В його логіці – сила, в рішенні – крок.
Його розум – всесвіт, що сяє в очах,
А турбота – мов музика в ніжних словах.
Мій космічний геній – творець моїх днів,
У думках його міць, у серці – мотив.
Збирає мій хаос – у лад, без прикрас,
І мовчки тримає мій світ кожен раз.
Мій геній – не просто про розум і світ,
Це про дотик, що зцілює від усіх бід.
Він читає мене, як відкритий файл,
І завжди зберігає… у правильний стайл...
