Цього року нудьгує без снігу зима
Лиш палітрою кольору радує небо,
Завірюх і пейзажів красивих нема
Так як я в самоті - мені сумно без тебе.
Ловить погляд зажурені, темні ліси
Тільки сосни й ялини одні зеленіють,
Якщо й я занудьгую від такої краси
Очі в небо зведу - в ньому бачу надію.
А душа вона завжди в надії живе
Все чекає на зустріч, як сонечка в небі,
Воно вранці стрічає тебе і мене
Наче ніжний привіт чи цілунок від тебе.
В цьому році сумує і плаче зима
Та вона не назавжди - весна є і літо,
Якщо зустрічей мало і побачень нема
Є в нас небо одне і нам сонечко світить.
Галина Грицина.
