Живу у цім світі років я не мало,
Вже діти дорослі і внуки ростуть.
Тебе я зустріла...І радісно стало,
І знов мене мрії у юність несуть.
В роки молодії любити не вміла,
Навчання, робота, турботи, сім'я,
Не мала я часу,.. не все розуміла,
В турботах минали найкращі літа.
Не все, як бажалось, в житті моїм склалось,
Літа пролетіли...І юність пройшла...
Бували невдачі, не часто співалось,
Нежданно до мене і осінь прийшла.
Нічого, що юність давно відшуміла,
Душа знов проснулась і серце співа.
Ця зустріч для мене - остання надія,
І віра, що осінь - прекрасна пора.
Спасибі тобі, що ти є в цьому світі,
Дасть Бог перетнуться і наші стежки...
А може - це спомин про юність і мрії,
І пам'ять живої у серці весни?..
