Жити минулим-це вже не жити. Перший цілунок не воскресити… Ночі чарівні не повернути. Радість і муки маєм забути. А де ж я навчуся жити сьогодні? Як ліс непривітний і гори холодні. Та часу на мрію у мене немає Бо вітер із рук моїх дні вириває!
ID: 592375 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 08.07.2015 08:12:56 © дата внесення змiн: 08.07.2015 08:12:56 автор: nikola148
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie