Мадлен, я випиваю за вечір дві пляшки віскі,
Але тимчасове полегшення - це не найкращі ліки
Віскі - ніщо в порівнянні із вашим диском,
Прошу, мадлен, заспівайте для мене трішки.
Ще вчора я був поважним відомим поетом,
Поеми читав герцогиням у древніх замках,
Я знав, що потрібно дівчатам, спудейкам натхненним,
На мене вже тричі потай учиняли замах.
Сьогодні я мрію лише про ваше темне волосся,
А вчора слово моє могло підкорити площу!
Якби ви знали, Мадлен, на що воно спромоглося,
коли ми рушали на штурм Королівської рощі.
Тріскає дзеркало навіть найкращих вікон
Виходить із ладу японська стара магнітола,
Натомість моє почування так само незмінне,
Як треті герої, шекспір або кока-кола.
Мадлен, ви спричиняєте надто багато болю!
Поетове серце залізне, але від вогню іскриться.
Кохаю тебе, твого пса і твою парасолю,
Але ти мовчиш, і я розчиняю тебе у лицях.
P.S. кожна людина - потенційний цар Соломон у своїх почуттях. Варто лише знайти свою Суламіфь.
