Зрада -зрада....Холод-холод....Сніг на серці - заметіль у душі.....Пам*ять - амнезія... Спасіння - спокій...Вічний - вічний...
Я б так воліла, щоб ти був лиш сном
І я змогла проснутись раз і назавжди.
Та моїй мрії не судилось збутись
Хтось побажав, щоб не зійшлися ми.
Ти те зимове сонце, що лиш раз буває
А далі місяцями просто заметіль.
Кажуть, що лише сильні щастя мають
А моя сила криється в тобі.
З тобою так хотілося літати
Вдихати смак любові та тепла.
Про все на світі просто забувати
Як ти мене забув, а я бач не змогла..
Твоя байдужість - це стіна між нами
Така холодна й довга, як зима.
До неможливості болюча й сильна рана,
яка болить-болить, і краю їй нема.
Я пам*ятаю: як брав мене за руку
І серце ніби зразу ожива.
З тобою була я вище неба,
А зараз до землі ледь досягла...
