А я покинув свою дружину і пішов до іншої.Набридло слухати за сніданком мікрофібри бензопили, пили,пили колись чай каву драники жарили і пекли.
Хлібопекарню відкрили. Гроші рікою котились у горщики і сметанку почав я
скажу грішити, підмішував у пиріжки. Дружина спочатку мовчала, а потім включила сирену, не вигідно, не з руки. Сварки - незвані гості частіш почали шкварчати, посуд побили і в постіль підкинули циганча. З ротом чорненьке диво містом кружляло, вило, а разом і мої ноги із дому почали тікать. Як же тут промовчати, слово тверде не сказать. Добре, пиши далі.
Діти. Діти мене тримали-батьку дай більше грошей. Син мій в лиху годину
він непоганець, хороший, але шалені гроші у шинку почав пропивать.
А дружина..... почала їх не просто тринькать, на чорний пречорний день
у скриньку під білий замочок, від мене чи якого біса, отож, стала мовчки ховать. Не знаю скільки вона їх туди накидала,та у голові моїй стало темніти, та й думаю, запитаю про той чорний день, треба було запитати раніш, то може не парився б так. А потім я йшов напідпитку й спутав двері, відкрила))як глянув, така миленька, у гості не запросила,але я запам'ятав адресу. Час ішов, та на годинник так як раніш я не заглядав, лише чекав вечір, щоб побачити як вона йде додому. Як вона йде, пробачте, я думаю, досить, мені треба додому)) хочете й вас підкину. Щасливий? Та ні, я скажений, відкрив фабрику пташину... А ще скажу вам, вона в мене не те що не така як перша, просто я їй потрібен світлий як божий день...
Я не така як ти
Віра без діла мертва
Нема у мені простоти
І дихаю любов'ю зла
у темній кімнаті уперта
сам на сам без тепла
до дир аж до чистоти
не чекаю як двері скрипнуть
у тебе інша сім'я...
не твоя більше перетерта
гірка передмова містом
блукаю не я.. не я..
ID:
491896
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 11.04.2014 23:44:32
© дата внесення змiн: 11.04.2014 23:44:32
автор: Ольга Ратинська
Вкажіть причину вашої скарги
|
