Де тая правда,
Коли тебе більше немає?
Де твої очі?
Втопились у сірій імлі…
Я твої руки не бачу
І не відчуваю,
Подих не чую,
Не чую зітхання твої…
Все, що ти бачив
Зібгалось у чорний тунель,
Всі твої кроки затихли,
Немає нічого…
Тільки той біль,
Що не вміє вщухати ніколи,
Витягне душу із серця мого…
Де ті думки,
Щоб це лихо могли відвернути?
Де все важливе?
Змертвіло, як тіло твоє…
Де тая правда
І як далі будемо жити?
Так і не встигли сказати „люблю”…
16.11.2013
