І прийде час.І ти мене знайдеш,
Стоятимеш під вікнами до ночі.
Очима ти звернешся до небес,
І падатимуть зорі всі пророчі.
І прийде день.І висохнуть дощі,
Що я без тебе всі пересушила.
І вицвітуть всі квіти на вікні,
Що для очей твоїх я посадила.
І ми з тобою будемо на Ви,
Неначе тих цілунків і не було.
Неначе більше квітам не цвісти,
Та скільки сліз серденько вже відчуло?
Чи ти б за мене серденько віддав
Вітрам,дощам,снігам і хуртовині?
Чи йшов,чи досі ще мене шукав?
Коханню стелиш квіти в домовині?
Ти раз залишив,другий раз пішов.
То що тобі кохання-лиш забава?
Ти віднайшов?Ти дуже довго йшов?
Та я тебе тримать не маю права.
Іди вже.Не тримаю,дощ впусти.
Бо бачиш,що плететься під ногами.
А квітам тим вже більше не цвісти,
Що я садила їх поміж душами.
Вдало! Вітаю! 
Не сумуйте
