UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сергій Ранковий: **** Незваний батько **** - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олександр Яворський, 30.05.2013 - 22:07
щодо структури твору сподобалося, що кожен рядок в куплеті починається однаковим словом... щодо змісту - видно, що ти намагаєшся зрозуміти ситуацію, знайти хто так би мовити винен... аналізуєш.. хоча ти завжди це намагаєшся робити... все ж висновок у твоєму вірші вірний, прописний, але чужа сім'я - темний ліс...
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так друже, темний ліс. Тож має бути якесь світло, щоб знайти вихід. Це світло не мої слова, спавжне світло слова Божі. Так і треба шукати вихід. Все інше лишень заводить у хащі. Щодо іншого, радий, що тобі сподобалось.  
Відочка Вансель, 26.05.2013 - 22:05
Мати і батько-це найдорожче.Ти не зрозумієш мене,можливо я роздумую неправильно.Але по різному є у житті.Я не кажу,що потрібно тримати образу чи не допомагати.Але скажімо-такий випадок,що батько навіть психічно неврівноважена особистість.Це обачність(не впускати його до будинку),а не зневага чи непробачення.Знаєш,життя-це не трафарет.Якоїсь мудрості великої,терпіння,любові навіть до ворогів ми вчимося з роками,чи навіть у дитячому віці.Але не вік, не знання,ні матеріальний стан,ні старість не вказують на те,що людина стає досконалою.І життя справедливе.Ти теж подумай наскільки я помиляюсь...Але як казала мати Тереза:навіть все,що ми построїли за роки може бути зруйновано за хвилину-все рівно треба любити всіх і будувати...Відносини,дім,щастя...
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так Віда, я тебе не розумію.Що ти хочеш мені довести, що є ситуації, коли просто не можна не сгрішити. Коли тебе ставлять перед вибором, або тебе вбють, або ти вбий. Так, такі ситуації є. Та все одно завжди є вибір. Як же ти втримаєшся, і не станеш на коліна перед сатаною, якщо він скаже "інакше заберу твоє життя", якщо не взмозі втриматися від гріха. Щоб ти не казала. А ГРІХ залишиться ГРІХОМ, і не має йому виправдання. Згадай святу Софію і її дітей, коли римляни знімали шкіру з її дітей, щоб вона відмовилась від Господа. Схаменися, Віда, ти вибрала не вірні слова. І якщо ти вже цитуєш Терезу, то задумайся чи не настала ця хвилина, за яку ти можеш втратити все... Nikita13, 26.05.2013 - 20:34
Які б не були батьки, які б помилки вони не робили, діти не вправі їх судити, батьків не вибирають...і хто знає, в чому вина? Простити, забути,.. старатись забути... Бо на тім світі ой як непросто буде за все заплатити... Гарні заклики! Вітаю, Сергію!!! 
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Мар"яна, за підтримку і розуміння. 
Відочка Вансель, 26.05.2013 - 20:09
Ти завжди правий.Потрібно шанувати ,любити,прощати,допомагати.Потрібно все забути.Та знаєш,можна допомогти грішми,інколи словом,вчинком,кімнатою.Навіть зняти з себе останню сорочку.Навіть віддати всі заощадження.Та інколи впустити в хату і прожити бодай день під одним дахом-не можна.Бо різне буває в житті.І це не образи сина на батька...
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Віда, різне буває в житті. Я ж не засуджую, а закликаю.Виходить, по твому, Господь помилився, і є випадки, коли не можна вчинити так, як він сказав. Ось нарешті знайдено оправдання гріху. Та колись Господь назвав "ЛИЦЕМЕРАМИ" фарісеїв, які казали - "Хто скажет отцу или матери: дар Богу то, чем бы ты пользовался от меня, тот может и не почитать отца или мать свою." І сказав, що вірно про них сказав Ілія. Задумайся, друже, про що сказав Господь. Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Твій відгук, Іринка, перегукується з відгуком Івана, тож не буду знов робити акценти. Я розумію, що ви кажете про час Божого суда. Тож згоден з вами.Дякую, друже. 
Ярмульська Галина, 26.05.2013 - 10:11
  Діти батьків не обирають,але треба пробачати провини всим і вся тому,що Господь і нам не пробачить.Всі люди роблять помилки.Чудовий,повчальний вірш. Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Галина. Саме так. 
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вірно, та чи перед нами має бути та відповідь. Чи ми маємо право судити?.Ось батько думав, що можна нічого не робити, діти мають завжди його любити, бо він батько. І за це поплатився. Та, діти засудивши батька, самі пішли його стопами. Тому і закликаю до прощення. Хай судить Бог. Дякую, Іване
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
