UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сергій Ранковий: **** Більше не зови **** - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Христина Рикмас, 24.06.2013 - 17:49
 Ооой,мені щось доручили вирішувати!    Підтримую Ірину Кохан!   Вірш підштовхує на роздуми...  
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Христина.  Ось цікава історія. Ішла людина по дорозі. Дорога різко повертала, так що не було видно, що далі. На дорозі стояв знар, на якому було написано "НЕБЕЗПЕКА". Людина подумала, - "Який цікавий знак. Хтоб його міг поставити і навіщо." Але міркуючи над ціми питаннями, вона йшла далі і, повертаючи за поворот, провалилася у прірву. Отже. Добре, коли щось надихає на роздуми, але якщо ціль цих роздумів лишень роздуми, без вірних висновків, то такі роздуми марні. Вірних вам висновків друже   
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надія. Мені дуже приємно, що вам сподобалось.  
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ні друже, не зовсім вірно, сни це відображення наших бажань. Коли ти спиш, душа не спить, вона мріє, бажає, вона використовує наш мозок, щоб задовольнити наші бажання, створюючи віртуальний світ сну. Сон це омана (окрім пророчих снів, коли сон йде від Бога). Але ця омана створена нами самими, нашими бажаннями, переживаннями, страхами, всім тим, що наповнює нашу душу. Так, згоден, не можливо контролювати хід сну, бо розум відімкнено у плані аналізу, він лишень спостерігач. Але ми можемо змінити свою душу, змінити її наповнення, тим самим очиститись від снів, принаймі поганих снів.Та вірш не зовсім про сни. Вірш про вплив думки однієї людини на погляди іншої. Це сітуація, коли інша людина не бажає змінювати свої погляди. Відмовляється слухати думку людини, хай навіть правильну (вона розуміє, що вона вірна, та не хоче змінюватись). Саме тому не має сенсу продовжувати казати цій людині, бо вона начу глуха, краще залишити її і йти далі. Дякую Любавушка, що ти прислухаєшся і не обов"язково, щоб ти завжди погоджувалась, головне, щоб чула, думала, шукала.    
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, не знаю. Це вже мабуть вирішувати Христині. Але радий, що тобі сподобався мій вірш. Дякую, друже.
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чи є надія? Можливо, та тількі при умові, що цього забажає інший. Та чи забажає хтось піти у далеку дорогу, не забажавши ступити навіть один крок. Та чи варто повертатися? Бо на шляху залишилися сліди, хто схоче, той може іти цими слідами і відшукати.Дякую Владе за високу оцінку.
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
