Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мірошник Володимир: Моя душа - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Мірошник Володимир відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як приємно, що старі друзі не забувають. Щиро вдячний! Мірошник Володимир відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую майстра імпровізації і образів. Ціную Ваш відгук. Мірошник Володимир відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну от бачите, ви по Б Галина Левицька, 15.04.2013 - 20:53
Душа плаче не за Небом, а від тягарю гріхів, яких вона не бажає скинути, бо занадто любить земний гріховний світ....
Мірошник Володимир відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
То не душа любить, не путайте, то Ви любите, а душа вона за небом сумує, бо то її дім. І гріхи всі Ваші, а вона чиста, як новий сніг. Леся Shmigelska, 15.04.2013 - 20:48
"Не плач моя душа, не треба,Зі мною ти, чи я в тобі. Не хочу ще нічого в неба, Ще буду тут, у боротьбі." Робитиму в школі літературний вечір і оці слова обов'язково використаю, як епіграф. Гарно. Мірошник Володимир відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну от Ви й розібралися між ідеальним і матеріальним. Все просто, правда ж! А атеїзм - це як шори у коней, які колись робили, щоб вони не лякались. Сам був колись такий. А для вечора треба якогось класика брати. Мірошник Володимир відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А ми всі колись закінчимось. Вічних немає. Душа вічна, так вона буде з Богом і Ангел охоронець з нею. А душа завжди плаче за небом, просто не всі чують. |
|
|
||||||||||||||||||||||||||