Пам'ятай, що поети для нас не шукатимуть рими,
Бо про недолюбов все ж не пишуть величних поем.
Тому краще лишатись одразу хронічно чужими:
Тільки так ми уникнемо вічно безглуздих дилем.
Нам не треба стирати кордони. Я знаю: надалі
Краще просто піти, як руйнуються всі міражі.
Бо усе, що між нами, - не зовсім потрібні деталі,
Які ріжуть свідомість ще гірше, ніж гострі ножі.
Пам'ятай, що усе - випадковість. Нікому не треба
Розбивати укотре і так наболілі світи.
Ми далекі, і я ... Я за крок до його недонеба.
Більше не повертаюсь. Пускаю. Назавжди. Лети!
Погоджуюсь з усіма, вірш базується на відпрацьованій техніці і щирості почуттів)_
Але хотілося б хоча б трішки якоїсь новизни, інших образів))) Думаю, в майбутньому усе буде)))
Fairytale відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую.
Нема нових вражень, тому і нема нових образів. Все просто...
Ну наконец-то! нашел того, кто пишет хорошо) а то публикуют всякую чепуху, а впотом еще и обижаются на критику)
техника у вас, скажу без лишних сравнений, шикарная.
Fairytale відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
