Це морозиво дають смертникам перед стратою,
Рожеве та голубе, і вони поринають у транс,
Як наркотик снодійний, кайфують за гратами,
Телевізор в очах, розпочався казковий сеанс.
Резонанс псевдо душ, ейфорія уже зашкалює,
Розпушили хвости півники, курочки та їх діти,
Всіх клеймують, тавро на грудях випалюють,
Пекло є і вугілля, чорти будуть дуже радіти.
Зрозуміти важливо одне, ми якими ж дорогами,
Ідемо згідно сонця самі, чи ми інших раби,
І зі скелі у прірву стрибаємо за чиєю вимогою,
Нам з конвеєра сходять красиві державні гроби.
Як отруйні гриби, радіація дихає смородом,
Запах прілої смерті на шмаття ламає життя,
Серце є, та воно заржавіло просочене холодом,
Кров вмирає, вона переносить по тілу сміття.
Знаю я, поміняти взуття і увесь зайвий одяг,
Свою долю є зайве випробовувати на стільці,
І нехай на зупинці нашій зла не спиниться потяг
Ніколи, у нас правда написана лінією на руці.
22.02.2013
