Пізній вечір, а я все не спала.
Навкруги усе я розглядала.
Ось перша зірка загорілась,
За нею ще і ще одна.
Не сила більше-все стомилась
Одне і теж -отак щодня
Хоча би щось нехай змінилось,
Можливо зорі, світ чи я.
Усе як було залишилось,
Буденність сірого життя.
І знову день, а далі вечір
Самотність, біль, гірка печаль
Лягають вкотре вже на плечі,
І їх мене чомусь не жаль.
