Ранок,
Він б’є світлом в очі
Кожному маленькому
Чи великому життю,
Рожевим пір’ям душу лоскотить
Старенькому лінивому
Пухнастому коту.
У вікна
Заглядає мовчки
Папугою,
Що говорить:
Прокиньтеся досить спати,
І пір`ячком з сонця тріпоче
Очі мовчазні
І дивакуваті,
Ранок.
