Прилетіли дикі гуси,
та й припали до води.
Засміявся дід у вуса :
промайнули холоди!
Ой,як добре жити в світі,
та ще краще без біди,
знов кохані будуть в житі,
рятуватись від нуди.
Поцілунками ласунка,
діва коси розплете,
і веснянку дзвінко-лунко,
про кохання заведе,
аж почують дикі гуси,
в небо, збуджені, злетять,
а у милого спокуса,
то кохати,то стрілять...
