У Віри-піонерки,
повен кошик віри,
в шоколаді небо,
і Ленін як живий,
вона завжди готова,
до ленінського слова,
мчати за сурмою,
у країну мрій...
У Віри-пенсіонерки,
зовсім нема віри,
вижити потреба,
й дух поораний,
у країні змова,
бідні-мов полова,
Віра із сумою,
Вірі не до мрій...
Утопія казкова,
реальність не зразкова,-
жалію,я,сердешних,
сумних дідів-батьків:
п`ють олігархи крові,
змовк Ленін на пів-слові,
і в душі-провалля,
брехні,поміж віків...
